Впровадження керування ризиками стресу в системах управління охороною здоров’я і безпекою праці на промислових підприємствах

С. Чеберячко Олена Пищикова O. Дерюгін О. Станіславук A. Алексєєв
Отримано 28.06.2022, Доопрацьовано 13.09.2022, Прийнято 28.11.2022
Анотація

Мета. Розробка процесу впровадження керування ризиками стресу на робочому місці в умовах промислового підприємства, сумісного з іншими бізнес-процесами. Методи дослідження. використано рекомендації стандарту ISO 45003:2021, відмінною особливістю, якого від інших моделей керування стресом на промисловому підприємстві є розгляд спеціальних запобіжних заходів на трьох різних рівнях. Наукова новизна. Полягає в обґрунтуванні оціночних шкал для визначення ймовірності настання небезпечної події від пливу стресу на робочому місці, а також важкість наслідків від професійного захворювання чи травмування на робочому місці працівника під час виконання професійної діяльності. Практична значимість. Проведена оцінка стресу машиніста компресорної установки при різному характеру роботи: стабільній роботі, при нещасному випадку, аварійному та військовому стані, що характеризуються рівнями нервового напруження; показано, що величина стресу при аварійному та військовому стані у двічі вища, а ніж при стабільній роботі, що пояснюється підвищенням контролю за виробничими показниками, які не зважаючи на ситуацію повинні забезпечити високу якість продукції, а отже і конкурентоспроможність. Результати. Розроблені оціночні шкали для визначення ймовірності настання небезпечної події від пливу стресу на робочому місці, а також важкість наслідків від професійного захворювання чи травмування на робочому місці з урахуванням рекомендацій гігієнічної класифікації умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, зокрема тривалість зосередження уваги або щільність сигналів, ступінь ризику стресу для власного життя та життя інших осіб або ступінь відповідальності за життя інших осіб, змінність при роботі виключно в нічну зміну, що враховує зокрема індивідуальні характеристики особи працівника, яка виконує певні виробничі завдання

Ключові слова:
ризик; стрес; небезпечна подія; небезпека виробничого середовища; управлінські рішення

Взято з Том 20, № 2, 2022

Сторінки 149–155

Використані джерела ЦИТУВАТИ

[1] Leka, S., Jain, A., Iavicoli, S., Vartia, M., Ertel, M. (2011). The role of policy for the management of psychosocial risks at the workplace in the European Union. Safety Science, 49(4), 558-564. http://dx.doi.org/10.1016/j.ssci.2010.02.002.

[2] Офіційний сайт Європейської комісії. Платформа дослідницької та інноваційної спільноти. Європейські дні досліджень та інновацій, 28.09.2022. Режим доступу: https://research-innovationcommunity.ec.europa.eu/events/5rBGp9lUhJt2lmxYEk45Qf/programme.

[3] Taris, T.W., van der Wal, I., Kompier, M.A.J. (2010). Large-scale job stress interventions: the Dutch experience. In: Houdmont, J., Leka, S. (Eds.), Contemporary Occupational Health Psychology: Global Perspectives in Research and Practice, vol. 1. Wiley-Blackwell, Chichester, pp. 77-97. https://psycnet.apa.org/doi/10.1002/9780470661550.ch5.

[4] Van Laethem, M., Beckers, D.G., Kompier, M.A., Dijksterhuis, A. and Guerts, S.A. (2013). Psychosocial work characteristics and sleep quality: a systematic review of longitudinal and intervention research. Scandinavian Journal of Work, Environment & Health, 39(6), 535-549, http://dx.doi.org/10.5271/sjweh.3376.

[5] Schuller, K., Schulz-Dadaczynski, A. and Beck, D. (2018). Methodische Vorgehensweisen bei der Ermittlung und Beurteilung psychischer Belastung in der betrieblichen Praxis [Methodological Approaches to Identify and Evaluate Psychosocial Risks in Business Practice], Zeitschrift für Arbeits- und Organisations - psychologie A&O, 62, 126- 141.https://doi.org/10.1026/0932-4089/a000269. (In German)

[6] Rau, R., Morling, K., Rösler, U. (2010). Is there a relationship between major depression and both objectively assessed and perceived demands and control? Work & Stress, 24(1), 88-106, http://dx.doi.org/10.1080/02678371003661164.

[7] Cheberyachko, S.І., Cheberyachko, Yu.І., Deryugin, О.V., Tretyak, О.О., Bas, І.К. (2022). Estimation of influence of psychophysiological condition of the driver on safety of passenger automobile transportations. Сучасні технології в машинобудуванні та транспорті, 1(18), 5-14. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v1i18.755.

[8] Tsopa V., Cheberiachko S., Yavorska O., Deryugin O., Bas I. (2022). Increasing the safety of the transport process by minimizing the professional risk of a dump truck driver. Mining of mineral deposits, 16(3), 101-108. http://dx.doi.org/10.33271/mining16.03.101.

[9] Tsopa, V.A., Cheberiachko, S.I., Yavorska, O.O., Deryugin, O.V., Aleksieiev, A.A. (2022). Improvement of the safe work system. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, 6, 104-111. http://dx.doi.org/10.33271/nvngu/2022-6/104.

[10] Neubert, J.C., Mainert, J., Kretzschmar, A. and Greiff, S. (2015). The assessment of 21st century skills in industrial and organizational psychology: complex and collaborative problem solving. Industrial and Organizational Psychology, 8(2), 238-268. http://dx.doi.org/10.1017/iop.2015.14.

[11] Langenhan, M.K., Leka, S., Jain, A. (2013). Psychosocial risks: is risk management strategic enough in business and policy making? Safety and Health at Work, 4(2), 87-94. https://doi.org/10.1016/j.shaw.2013.04.003.

[12] Janetzke, H., Ertel, M. (2017). Psychosocial risk management in more and less favorable workplace conditions. International Journal of Workplace Health Management, 10(4), 300-317. http://dx.doi.org/10.1108/IJWHM-09-2016-0063.

[13] EU-OSHA - European Agency for Safety and Health at Work, European Survey of Enterprises on New and Emerging Risks: Managing safety and health at work, Office for Official Publications of the European Communities, Luxembourg, 2010. Режим доступу: https://osha.europa.eu/en/publications/european-survey-enterprises-new-and-emerging-risksmanaging-safety-and-health-work.

[14] Hung,W.(2013). Team-based complex problem solving: a collective cognition perspective. Educational Technology Research and Development, 61(3), 365-384. http://dx.doi.org/10.1007/s11423-013-9296-3.

[15] Hasson, H., Villaume, K., von Thiele Schwarz, U., Palm, K. (2014). Managing implementation: roles of line managers, senior managers, and human resource professionals in an occupational health intervention. Journal of Occupational and Environmental Medicine, 56(1), 58-65. http://dx.doi.org/10.1097/JOM.0000000000000020.

[16] Голінько, В.І., Чеберячко, Ю.І., Дерюгін, О.В., Архірей, М.М. (2022). Удосконалення процедури оцінки професійного ризику на промисловому підприємстві. Проблеми охорони праці в Україні, 38(1-2), 3-14. http://dx.doi.org/10.36804/nndipbop.38-1-2.2022.3-14.

[17] Стандарт ISO 45003: 2021. Управління охороною праці та безпекою. Психологічне здоров’я та безпека на роботі. Настанови щодо управління психосоціальними ризиками. Режим доступу: https://www.iso.org/ru/standard/64283.html.

[18] Про затвердження Державних санітарних норм та правил "Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу". Наказ №248 від 08.04.2014 р. МОЗ України. Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0472-14#Text.

[19] BNQ, CSA Group and MHCC. (2013). Psychological health and safety in the workplace - Prevention, promotion, and guidance to staged implementation. (CAN/CSA-Z1003-13/BNQ 9700-803/2013). Ottawa, Ontario: Standards Council of Canada. Режим доступу: https://www.csagroup.org/article/cancsa-z1003-13-bnq-9700-803-2013-r2018/.

[20] Rothe, I., Adolph, L., Beermann, B., Schütte, M., Windel, A., Grewer, A., Formazin, M. (2017). Mental health in the working world - determining the current state of scientific evidence. Federal Institute for Occupational Safety and Health, Dortmund, Berlin, Dresden. Режим доступу: www.baua.de/EN/Service/Publications/Report/Mental-Health-2.pdf.

[21] Leka, S., Jain, A., Widerszal-Bazyl, M., Żołnierczyk-Zreda, D., Zwetsloot, G. (2011). Developing a standard for psychosocial risk management: PAS 1010. Safety Science, 49(7), 1047-1057. http://dx.doi.org/10.1016/j.ssci.2011.02.003.

[22] Vargas, O., Flintrop, J., Hassard, J., Irastorza, X., Milczarek, M., Miller, J., Parent-Thirion, A., Van Houten, G., Vartia-Väänänen, M. (2014). Psychosocial risks in Europe: prevalence and strategies for prevention (928971218X). Eurofound and EU-OSHA, Luxembourg. Режим доступу: http://irep.ntu.ac.uk/id/eprint/31136/1/PubSub8692_Hassard.pdf.

[23] Sivris, K.C., Leka, S. (2015). Examples of holistic good practices in promoting and protecting mental health in the workplace: current and future challenges. Safety and Health at Work, 6(4), 295-304. http://dx.doi.org/10.1016/j.shaw.2015.07.002.

[24] Iavicoli, S., Natali, E., Deitinger, P., Rondinone, B.M., Ertel, M., Jain, A., Leka, S. (2011). Occupational health and safety policy and psychosocial risks in Europe: the role of stakeholder’s perceptions. Health Policy, 101, 87-94. https://doi.org/10.1016/j.healthpol.2010.08.005. 

[25] Beck, D., Lenhardt, U. (2019). Consideration of psychosocial factors in workplace risk assessments: findings from a company survey in Germany. International Archives of Occupational and Environmental Health,92, 435-451. https://doi.org/10.1007/s00420-019-01416-5.

[26] Ріщук, Л.І., Микитюк, Н.Є. (2018). Організація системи управління ризиками на промислових підприємствах. Глобальні та національні проблеми економіки, 23, 296-299. Режим доступу: http://global-national.in.ua/archive/23- 2018/58.pdf

Cheberyachko, S., Pyshchykova, О., Deryugin, O., Stanislavchuk, О., & Aleksieiev, A. (2022). Implementation of stress risk management in occupational health and safety management systems at industrial enterprises. Journal of Kryvyi Rih National University, 20(2), 149-155. https://doi.org/10.31721/2306-5451-2022-1-55-149-156
uk