Моніторинг використання земель регіонів: екологічні аспекти

К. Мамонов Р. Вяткін E. Штерндок T. Наливайко
Отримано 22.12.2023, Доопрацьовано 15.03.2024, Прийнято 26.04.2024
Анотація

Метою дослідження є визначення та розробка моніторингу використання земель, враховуючи вплив екологічних чинників. Для досягнення поставленої мети вирішуються наступні завдання: узагальнення теоретичні положень щодо визначення моніторингу використання земель, враховуючи вплив екологічних чинників; запропонувати визначення моніторингу використання земель, фокусуючи увагу на екологічних аспектах; побудувати кількісну основу моніторингу використання земель, враховуючи вплив екологічних чинників; розробити моніторингову геопросторову карти використання земель, враховуючи вплив екологічних факторів. Методи дослідження. У статті застосовуються загальнонаукові методи систематизації та узагальнення для формування та використання моніторингу використання земель регіонів, враховуючи екологічні аспекти. Для створення кількісної основи прийняття рішень щодо моніторингу використання земель застосовуються спеціальні методи: експерті, метод аналізу ієрархій, математичного моделювання, геоінформаційного аналізу. Наукова новизна. Елементами наукової новизни є процеси формування багаторівневої системи показників оцінки рівня формування та використання моніторингу; удосконалено метод інтегральної оцінки для визначення рівня використання земель регіонів, враховуючи екологічні особливості; дістали подальшого розвитку геоінформаційне моделювання чинників, що впливають на формування та застосування моніторингу використання земель регіонів. Практична значимість полягає у визначенні можливостей застосування моніторингу використання земель регіонів, базуючись на результатах геоінформаційного та математичного моделювання й враховуючи напрями реалізації та особливості екологічного забезпечення. У результаті дослідження запропоновані напрями формування та використання моніторингу використання земель, враховуючи екологічні аспекти. Вони базуються на сформовані кількісній основі, яка розроблена шляхом оцінки інтегрального показника використання земель, враховуючи вплив екологічних чинників. Отримані значення інтегрального показника дозволили побудувати моніторингову геопросторову карту, яка дозволило візуалізувати процеси, що відбуваються у сфері використання земель, попереджувати негативні явища на регіональному рівні та своєчасно реагувати на них

Ключові слова:
використання земель; моніторинг; геопросторові карти; інтегральний показник; екологічні аспекти; моделі

Взято з Том 22, № 1, 2024

Сторінки 104–109

Використані джерела ЦИТУВАТИ

[1] Цілі Сталого Розвитку: Україна. URL: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/sites/1/natsionalna-dopovid-csrUkrainy.pdf.

[2] Василюк О. В. Консервація деградованих земель та формування екомережі: правовий аспект. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: біологія. 2014. Вип. 20. № 1100. C. 229–234.

[3] Василюк О., Костюшин В., Коломицев Г. Нові підходи до розбудови національної екомережі України. Природно-ресурсний потенціал збалансованого (сталого) розвитку України: матеріали Міжнародної науковопрактичної конференції (Київ, 19–20 квітня 2011). К.: Центр екологічної освіти та інформації, 2011. Т. 2.

[4] Дейнега М. А., Маєвський В. А. Проектування національної екологічної мережі у контексті стратегії сталого розвитку: правовий аспект. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2014. Вип. 197. Ч. 2.

[5] Кагало О. О. Розбудова екологічної мережі в Україні: принципи, проблеми, перспективи. Збірник Матеріалів дев’ятої наукової конференції молодих учених «Наукові основи збереження біотичної різноманітності» (Львів, 1–2 жовтня 2009). Л.: Інститут екології Карпат НАН України, 2009. С. 10–13.

[6] Ващишин М. Я., Шарван О. О. Вплив законодавства ЄС на розвиток законодавства України про національну екологічну мережу. Сучасні тенденції розвитку національного законодавства України: Збірник тез міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 10-річчю створення юридичного факультету НУБіП (19–20 травня 2011 р.). 2011. С. 268.

[7] Артов А., Балобін С., Василюк О., Городецька Н., Кривохижа М., Мовчан Я., Рудик О., Сіренко І., Шапаренко С. «Льодовиковий період» у заповідній справі (огляд ситуації у заповідній справі в Україні за 2008–2012 рр.) заг. ред. Кравченко О. Екологія. Право. Людина. 2013. № 17–18. С. 57–58.

[8] Шлапак А. В. Реформування фінансово-економічного механізму управління природно-заповідним фондом. Механізм регулювання економіки. 2005. № 4. С. 51–62.

[9] Маринич О. М., Пархоменко Г. О., Петренко О. М., Шищенко П. Г. Удосконалена схема фізикогеографічного районування України. Укр. географ. журн. 2003. № 1. С. 16–20.

[10] Вяткін, К. І., Мороз Н. В., Шишкін Е. А., В’яткін Р. С. Теоретико-методичні підходи до визначення поняття моніторингу земель. Науково-технічний збірник «Комунальне господарство міст» ХНУМГ ім. О.М. Бекетова, 2018. № 7 (146). С. 281–285.

[11] Гірний Б. М. Сучасний стан і перспективи розвитку природно-заповідного фонду України. Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб. наук. пр.: У 2 ч. РВПС України НАН України. К.: РВПС України НАН України, 2004. Ч. 1. С. 91–98.

[12] Ковальчук І. П., Іванов Є. А., Свідерко І. Б. Географічні особливості територіального розподілу об’єктів природно-заповідного фонду Львівської області. Наук. вісник Укр. держ. лісотехнічного ун-ту, 2004. Вип. 14.8. С. 51–62.

[13] Вяткін К. І., В’яткін Р. С. Теоретичні підходи щодо визначення моніторингу використання земель об’єктів природно-заповідного фонду. Науково-технічний збірник «Комунальне господарство міст» ХНУМГ ім. О.М. Бекетова, Харків. 2020. № 4(157). С. 72–78.

Mamonov, K., Vyatkin, R., Shterndok, E., & Nalyvayko, T. (2024). Monitoring of regional land use: Environmental aspects. Journal of Kryvyi Rih National University, 22(1), 104-109. https://doi.org/10.31721/2306-5451-2024-1-58-104-109
uk