Вісник Криворізького національного університету

Анотація

Метою дослідження було обґрунтування та вдосконалення техніко-економічних рішень реконструкції підприємств будівельної галузі України з урахуванням сучасних тенденцій енергоефективності, цифровізації виробничих процесів і переходу до використання альтернативних видів палива. Дослідження мало теоретико-аналітичний характер і проводилося із застосуванням розрахунково-оціночного, структурно системного, аналітичного та порівняльного методів. Методологічну основу становили міжнародні стандарти ISO 50001:2018, 14044:2006, 15686-5:2017 та DSTU EN 16247-3:2021. Розрахунково-оціночне моделювання теплогенераційних систем котельні потужністю 10 т пари/год показало, що при переході з природного газу на біомасу питомі енергетичні витрати знижуються на 21,2 %, а викиди CO2  – на 80,4 %; при використанні пірокарбону – відповідно на 17,3 % і 58,9 %. Технічний коефіцієнт корисної дії становив 81,7 % для біомаси, 84,2 % для пірокарбону та 86,4 % для природного газу. Інтегральний показник ефективності E(int) перевищив базовий рівень 1 – досяг 1,28 для біомаси та 1,19 для пірокарбону. Діаграма «витрати – викиди» із коефіцієнтом детермінації R2 > 0,9 засвідчила стійку негативну кореляцію між економічними витратами та екологічними викидами, окресливши зону оптимальності нижче 450 грн/ГДж та 0,025 т CO2 /ГДж. Гармонізація положень стандартів забезпечила методичну узгодженість між енергетичним плануванням, оцінкою життєвого циклу та управлінням витратами, що дало змогу сформувати інтегровану модель прийняття рішень для реконструкції промислових об’єктів. Запропоноване поєднання цифрового енергоменеджменту, еколого-економічного балансування й витрат життєвого циклу підтвердило можливість досягнення енергоефективності ≥0,85 за умов мінімізації собівартості теплогенерації та декарбонізації виробничих процесів. Практична значущість полягає в можливості застосування отриманих результатів для модернізації будівельних підприємств та адаптації української промисловості до вимог сталого розвитку ЄС

Ключові слова:

Взято з Том 23, № 2, 2025

Сторінки 115–128