Охорона праці в добу автоматизованих інженерних рішень в агросекторі
Олег Іванов*,
Надія Опараoleg.ivanov@pdau.edu.ua
Отримано 22.10.2025, Доопрацьовано 03.03.2026, Прийнято 28.04.2026, Опубліковано 29.05.2026
Анотація
Стрімке впровадження автоматизованих інженерних рішень в аграрному секторі суттєво трансформувало умови охорони праці. Метою цього дослідження було проаналізувати вплив автоматизації на безпеку праці в сільському господарстві, ідентифікувати нові ризики та розробити прикладні підходи до управління безпекою. Дослідження ґрунтувалося на комплексному методологічному підході, що поєднував системний аналіз, порівняльно-правовий аналіз, класифікацію ризиків та емпіричний аналіз інцидентів, пов’язаних із застосуванням автоматизованих систем. Національні нормативно-правові акти розглядалися у порівнянні з міжнародними стандартами з метою оцінки їх відповідності викликам автоматизації аграрного виробництва. Результати дослідження показали, що автоматизація не усуває професійні ризики, а призводить до їх трансформації, формуючи багатовимірну систему ризиків, у якій традиційні небезпеки доповнюються новими категоріями, зокрема ризиками взаємодії «людина-машина», кіберзагрозами та зростанням психофізіологічного навантаження. Встановлено, що перехід від фізичної праці до наглядових і аналітичних функцій зменшує безпосередній вплив механічних ризиків, водночас підвищуючи залежність від надійності систем, точності даних і якості прийняття рішень. Також виявлено суттєві регуляторні прогалини, зокрема щодо розподілу відповідальності, надійності програмного забезпечення та вимог безпеки для автономних систем. Крім того, підтверджено трансформацію трудових функцій, що характеризується зростанням потреби у цифрових компетентностях і необхідністю впровадження структурованих систем навчання та сертифікації персоналу. Практична значущість дослідження полягає у розробленні прикладних підходів до управління охороною праці, зокрема на основі сценарного оцінювання ризиків, впровадження цифрових систем моніторингу та безперервного навчання персоналу. Застосування цих заходів сприяє зниженню рівня виробничого травматизму, мінімізації простоїв, підвищенню керованості виробничих процесів та загальної ефективності діяльності аграрних підприємств, водночас ефективність їх реалізації залежить від подолання регуляторних, організаційних і фінансових обмежень
Ключові слова:
людино-машинна взаємодія; автономні аграрні системи; промислова кібербезпека; точне землеробство; трансформація ризиків; робототехніка